ДОКСИЦИКЛІН

Доксициклін (Doxycyclinum), 4-(диметиламіно)- 1,4,4а,5,5а,6,11,12а-октагідро-3,5,10,12,12а-пентагідрокси-6-метил-1,11-діоксо-2-нафтаценкарбоксамід.

C₂₂H₂₄N₂O₈, H₂О                                              Мол. м. 462,5

АФІ природного та синтетичного походження. Жовтий кристалічний порошок, дуже малорозчинний у воді, етанолі, практично нерозчинний в ефірі. Розчинний у розчинах неорганічних кислот і гідроксидів лужних металів. [α]²⁰_D = від –113° до –130° (1% розчин у суміші кислоти хлористоводневої та метанолу). Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.

Ідентифікують методом ТШХ; за реакцією з кислотою сірчаною концентрованою — з’являється жовте забарвлення. Кількісно визначають методом рідинної хроматографії.

Фармакологічна група. J01AA02 — антибіотики групи тетрациклінів.

Фармакологічні ефекти. Виявляє бактеріостатичний ефект внаслідок гальмування білкового синтезу в мікробній клітині. Антибіотик широкого спектру дії, активний по відношенню до грампозитивних та грамнегативних бактерій, спірохет, лептоспір, рикетсій, мікоплазм, хламідій, клостридій, бактероїдів, збудників туберкульозу, трахоми, орнітозу, пситакозу та деяких найпростіших.

Застосування. Інфекційні захворювання, викликані чутливими до доксицикліну збудниками; при гострому кишковому амебіазі та тяжкій вугревій хворобі застосовується як допоміжний засіб, а також для лікування ієрсиніозу, бруцельозу, туляремії, холери, трахоми, актиномікозу, малярії, хвороби Лайма (див. Антибіотики).

 Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — Х., 2003; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.